Успіння Пресвятої Богородиці – з давніх пір вшановується християнськими церквами, як один з найбільш важливих і улюблених свят. Його відзначають і православні християни, католики. Успіння зараховується до 12 найбільш суворим і очікуваним свят у році.
Що це за свято, його особливості?
Події, що послужили відправною точкою свята Успіння не згадуються в Старому Завіті, але докладно описані в церковному писанні.
Успіння – є не що інше, як смерть. Але за церковним, проста смерть – це не кінець, а всього лише закінчення земних справ, захід тілесного існування. Успіння – це перехід від тілесного існування у вічне існування, без хвороб і болю. Саме так закінчилося земне життя Діви Марії, матері Христа.
За переказами, розіп’ятий Ісус Христос призначає сином Діви Марії одного зі своїх учнів – Іоанна Богослова. Після смерті Христа, Богородиця життя проводить в будинку Іоанна, звідки постійно відправляється для молитов на місце смерті Христа – Голгофу – і до місця гробу Господнього. Під час однієї з молитов, їй стало бачення архангела Гавриїла. Він повідомив їй, що незабаром Богородиця закінчить своє існування і буде жити вічно на небесах разом з Батьком, Сином і Святим духом.
Цікаво! Знаком того, що сталося визнана гілку райського дерева (в деяких джерелах – фінікова гілка). За заповітом Гавриїла, цю гілку повинні були нести перед труною Богоматері.
Діва Марія продовжила молитися про послідовників свого сина і всіх християн, а її слова були почуті. В Єрусалим незбагненним чином (без вістей) стали прибувати з усіх кінців світу апостоли для прощання з Богоматір’ю.
Як і було сказано в пророцтві, 28 серпня земне життя Богородиці була закінчена. У цей момент будинок, де вона померла, засвітився божественним світлом, а прийняти її душу спустився сам Ісус Христос у супроводі ангелів і архангелів.
Гроб Богоматері несли до місця поховання через все місто Єрусалим. Місцем поховання була обрана гробниця, де вже знаходились її батьки Іоаким і Анна, а також чоловік Йосип Обручник.
Коли ж Богородицю несли на смертному одрі, сторожа і первосвященики спробували розігнати процесію, але у них нічого не вийшло. Величезний натовп людей довго нікого не пропускала. В кінці кінців, стало диво. Супроводжував тіло Діви Марії хмарний коло з небесним сяйвом спустився до землі і огородив труну разом з несшими його апостолами.
Один з первосвящеників Афонія спробував перекинути тіло Богородиці, але цей хмарний коло як вогненним мечем відтяв його руки. Пізніше Афонія покаявся у скоєному, після чого прийняв християнство і прожила праведне, світле життя.
Вхід в похоронну печеру апостоли перекрили важким каменем, а потім пішли.
Переказ на цьому не закінчується. У ньому говориться, що один із апостолів – Фома – не встиг в Єрусалим до моменту кончини Діви Марії, а прийшов у місто з запізненням на кілька днів. Він так гірко жалкував і плакав біля каменя, що спеціально для нього відсунули великий камінь, що загороджує вхід.
До загального здивування, труну виявився порожній. Тоді всі зрозуміли про прийняття Богородиці на небо в тілі.
Ввечері, за трапезою, всі апостоли несподівано побачили Богоматір, яка вітала їх словами: «Радійте, я з вами по всі дні!». На це вони відповіли підніманням хліба і словами: «Пресвята Богородице, допомагай нам». З тієї пори на богослужіннях 28 серпня звершується чин Панагії – приношення хліба, прославляючи початок вічного життя після Успіння Богородиці.
Історія свята Успіння Пресвятої Богородиці
Святкування Успіння Богородиці є одними з найбільш очікуваних в році православними людьми (точна назва дня «Успіння Пресвятої Владичиці нашої Приснодіви Марії»).
Богослужіння у більшості церков проводитися у повній відповідності з канонами для двунадесятих свят. Лише в окремих храмах може проводитися особлива Служба поховання Матері. Вона бере свій початок ще приблизно в XV столітті з старовинних рукописів і схожа на службу утрені Великої Суботи.
Сьогодні головними місцями, де ця служба проводиться, вважаються Єрусалим або Гефсиманія – те місце, де знаходиться гробниця Богородиці, її батьків та чоловіка.
Цікаво! У Російській православній церкві службу практикували повсюдно аж до XVI ст. Але в XIX ст. традиція поступово втратила своє значення, поки практично перестала зустрічатися.
В сучасній православній церкві Чин відбувається звичайно через 2 або 3 дні після свята. Він полягає в тому, що проводиться всенічне бдіння парафіян і служителів церкви, а на великому славослів’ї духовенство підходить до покладеної посеред храму плащаниці з образом Діви Марії, здійснюють обряд її кадіння, а потім обносить плащаницю довкола храму разом з парафіянами.
У католиків Успіння Пресвятої Богородиці зараховується до урочистостей, що вважається вищим за рангом серед більшості інших свят (назва свята «Успіння святої Богоматері Марії»). Католики присвячують 28 серпня служінню Богородиці, яка прийняла на себе турботи про всьому роді людському.
У католицизмі прийнято вважати, що Успіння – вищий знак того, що смерть – це тільки кінець земного життя, але не повне закінчення існування людини.
Значення свята
У християнстві значення свята Успіння Богородиці несе в собі два основних поняття – радість життя і скорботу від смерті.
Свято Успіння Пресвятої Богородиці – знаменує собою оспівування вічного існування душі, яка неминуче йде на небеса після смерті всіх істинно віруючих в Господа людей. Ісус Христос показав, що дарує чистим і непорочним людям вхід у своє царство, де не буває хвороб, скорботи і сліз.
Якого числа святкують Успіння Пресвятої Богородиці?
Успіння Пресвятої Богородиці традиційно святкується в непереходящую дату, 28 серпня. Церквою прийнято відзначати дату 1 вдень передсвята і 8 днями попразднества. Іншими словами, святкові богослужіння в церквах, продовжуються 9 днів.
Успіння – ще й дата закінчення Успенського посту. Він значиться, як один з чотирьох багатоденних протягом року тривав з 14 серпня і закінчуючись 27 серпня. 28 серпня, тобто на свято, традиційно прийнято розговлятися. Але є виняток: якщо Успіння потрапляє на середу або п’ятницю, то є як і раніше, можна тільки пісну їжу, але з рибою, а починати розговлятися повністю дозволяється 29 серпня.
Що це за православне свято Успіння Пресвятої Богородиці
В православ’ї – так само, як і в католицькій церкві Успіння вважається одним із найважливіших свят у році. Його значення безпосередньо пов’язане з вірою, несе в собі той сенс, що праведне земне існування обов’язково закінчується легкою і світлою смертю, а потім швидким піднесенням до Христа.
Про це свідчать численні проповіді, притчі, які дійшли до сучасності. Вони використовуються в урочистих богослужіннях у всіх православних храмах.
Звідки він з’явився, історія і версії походження свята
Події, які лягли в основу свята описується в церковному писанні. Виходячи з проповідей звідти, і ведеться всі розповіді про Успіня Діви Марії.
Відомо, що існують перекази:
- Слово Іоанна Богослова на Успіння Богородиці.
- Проповіді Андрія Критського.
- Проповіді Германа (патріарх Константинополя).
- Проповіді Іоанна Дамаскіна.
Проповіді відносяться приблизно до VIII століття. Однак, їх скоріше можна зарахувати до джерел, які не визнаються церквою в якості першорядних за ступенем важливості.
Цікаво! Вважається, що Успіння стало відзначатися церквою як свято з VI століття під час правління імператора Візантії Маврикія. За усталеним припущеннями, до цього моменту Успіння, швидше за все, зазначалося в церквах, але носило скоріше местночтимый характер. І тільки потім воно поступово стало шануватися в усіх християнських церквах.
Який свято було у слов’ян 28 серпня?
У слов’ян по всій Європі 28 серпня (а за старим стилем – 15 серпня) відзначався День останнього Снопа або Спожинки. На це свято гуляли широко веселіше, ніж під час засівання полів.
Назва свята (є й інші дійшли до нас варіанти: Дожинки, Обтискача) – прямо пов’язано з часом збору врожаю на полях, зв’язування снопів (обтискача) і заготівлі насіння на майбутній рік.
До речі, останній сніп потрібно було в’язати мовчки. Люди вірили, що так вони не потурбують дух поля.
Як відзначають свято?
Сьогодні Успіння Богородиці намагаються відзначати в храмі. Найкраще відвідувати урочисті богослужіння всією родиною. Приходити в храм вітається за деякий час до початку служби. У цей час можна поставити свічку і помолитися за здоров’я всіх рідних і близьких.
Здавна в народі вірять, що на Успіння Богородиця особливо турбується про всіх дітей, тому молитися про їх здоров’ї слід неодмінно.
Після служби на виході з церкви з давніх пір всі віруючі роздавали милостиню всім нужденним і прохачем.
Успіння пресвятої богородиці звичаї і традиції
З найдавніших пір, 28 серпня – сьогодні Успіння, а також у слов’ян ще й «Велика Пречиста» – незмінно сприймалася завершенням літа, а значить, останніми роботами в полях по збиранню врожаю. Вважалося, що в полях до цього дня треба встигнути зрізати колоски пшениці і прибрати їх у снопи. Тому безліч традицій пов’язується саме з польовими роботами.
В цей день останній зібраний і пов’язаний сніп було прийнято наряджати і з піснями нести в будинок. Там він стояв до самого Нового року.
В полі залишали кілька незрізаного колосся, перев’язували їх червоною стрічкою між собою і залишали на зиму. Це повір’я було пов’язано з тим, що люди бажали на наступний рік багатий і щедрий урожай, як би «задобрюючи» землю і трави.
За традицією, цілими сім’ями обов’язково відвідували служби в храмах. Чоловіки, наприклад, завжди намагалися принести хоча б кілька свіжозрізаних колосків пшениці. Вважалося, що Богородиця в такому випадку буде оберігати наступні врожаї і захищати зібраний хліб від пожежі, псування та інших неприємностей.
Після служби божої у багатьох селах і селах організовувалися Хресні ходи з церков у поля, де правився молебень.
Жінки, для яких жнива та збирання врожаю завжди були виснажливими і складні, з особливими почуттями зустрічали кожне Успіння. Наприклад, за народним повір’ями, вони «купалися» в прибраних полях, а саме – прикладалися до зрізаним смугах хліба і примовляли:
«Жнивка, жнивка, віддай ти мою силу на пест, на колотило, на молотило, на криве веретено».
Цими словами вони як би просили у землі і Бога сил на майбутні теж складні роботи з молотьбі борошна, випічці хліба.
Закінчувати Успіння в народі прийнято народними гуляннями. Нерідко великі бенкети влаштовувалися прямо в полях, де збиралося багато людей – усі ті, хто брав участь у вирощуванні врожаю. А, як правило, працювали на землі всі від мала до велика.
Цікаво! Такі бенкети отримали в народі особливу назву – «Складчина» – на них обов’язково пекли пироги на всіх присутніх і обов’язково з свіжомеленої борошна.
До речі, в основному, старше покоління селян зустрічало Успіння Пресвятої Богородиці в чорних одягах. Адже в старості свято шанували не тільки як вищу радість (через вознесіння Богородиці), але і скорботу, так як він значиться ще й закінченням праведного життя Богородиці на землі, тобто її смертю.
Які є прикмети, забобони, повір’я?
28 серпня – час закінчення жнив на полях, тому в народі склалося безліч прикмет:
- Якщо при традиційному молебні в полі зовсім безвітряно, то осінь слід чекати тиху.
- В пору свята Успіння можна було побачити перших сватів. Весілля, зіграні після збору врожаю і до Покрови, за повір’ями були щасливі і веселі.
- Довгу осінь обіцяла з’явилася в небі веселка.
- 28 серпня літає багато павутиння – чекати міцні морози взимку.
- Коли на Успіння ще немає заморозків, то і майже до жовтня їх не буде зовсім.
- Стелиться густий, непроглядний туман – значить, осінні місяці будуть грибні і теплі, як влітку.
Помітно, більша частина візьме орієнтована на прогноз погоди, а саме – восени. Зрозуміло і те, що цей факт був важливий для людей у минулому, адже від нього безпосередньо залежало, скільки запасів вдасться зробити на зиму.
Висновок
Успіння Пресвятої Богородиці – найважливіша подія в християнстві. Багато в чому, воно свідчить про те, що всі земні старання щодо праведного життя неодмінно призведуть до Христа. Доказом цього і служить свято, яке за притчами, під час церковних служб розповідає про те, як скінчилося земне життя Діви Марії і почалася вічне життя на небесах.
